Мовою оригіналу
Feb. 22nd, 2008 11:30 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
А знаєте, що я знайшла нещодавно? Творчу роботу моєї дитини! Досить вже зім’ятий аркушик паперу, але він, чесне слово, заслуговує на вашу увагу!
Десь місяці три тому по зарубіжній літературі п’ятикласники вивчали казку Шарля Перро «Попелюшка, або Соболевий черевичок». І вчителька запропонувала їм творче завдання: написати розповідь від особи одного з героїв цієї казки. Я не знаю, яких персонажів обрали Лесьчині однокласники. А моя донька написала історію від особи – якщо можна так висловитися – одного з черевичків попелюшки – того самого, загубленого на сходах королівського палацу. Хочете почитати, що у неї вийшло?
Правдива розповідь черевичка
Ви, напевно, чули про соболеві черевички Попелюшки? Ось, один з низ, я, лівий, розкажу вам свою історію.
Фея подарувала нас своїй хрещениці, Попелюшці. Коли дівчина їхала у своїй кареті, то нервово постукувала ногами об підлогу, так що мало не одбила нам підбори! Та ось… ми зайшли до чуло-зали. В блискучому паркеті я побачив своє відображення. Забриніла ніжна музика, і Попелюшка пішла в танок. А разом з нею і ми. Дівчина танцювала довго, перетанцювала багато різних танців. Повільно, плавно рухалась вона… І раптом Попелюшка сахнулась і швидко побігла вниз сходами. Я знявся з її ноги, а братик збіг разом з нею. Не знаю, чи зустрінемося ми іще колись…
Десь місяці три тому по зарубіжній літературі п’ятикласники вивчали казку Шарля Перро «Попелюшка, або Соболевий черевичок». І вчителька запропонувала їм творче завдання: написати розповідь від особи одного з героїв цієї казки. Я не знаю, яких персонажів обрали Лесьчині однокласники. А моя донька написала історію від особи – якщо можна так висловитися – одного з черевичків попелюшки – того самого, загубленого на сходах королівського палацу. Хочете почитати, що у неї вийшло?
Правдива розповідь черевичка
Ви, напевно, чули про соболеві черевички Попелюшки? Ось, один з низ, я, лівий, розкажу вам свою історію.
Фея подарувала нас своїй хрещениці, Попелюшці. Коли дівчина їхала у своїй кареті, то нервово постукувала ногами об підлогу, так що мало не одбила нам підбори! Та ось… ми зайшли до чуло-зали. В блискучому паркеті я побачив своє відображення. Забриніла ніжна музика, і Попелюшка пішла в танок. А разом з нею і ми. Дівчина танцювала довго, перетанцювала багато різних танців. Повільно, плавно рухалась вона… І раптом Попелюшка сахнулась і швидко побігла вниз сходами. Я знявся з її ноги, а братик збіг разом з нею. Не знаю, чи зустрінемося ми іще колись…